Спілкування у родині - дуже важливий аспект виховання.

Меморандум вашої дитини

 

v Не псуйте мене. Я чудово знаю, що не повинен одержувати все, про що прошу. Я просто перевіряю вас .

v Не застосовуйте силу в стосунках зі мною. Інакше це навчить мене думати, що сила – це єдине,  що має значення.

v Не давайте обіцянок: може виявитися, що вам не вдасться їх дотримати.

v Не примушуйте мене відчувати себе меншим, ніж я насправді, я компенсую це тим, що поводитиму себе, як «пуп землі».

v Не робіть за мене того, що можу зробити сам. Інакше я почуватимусь немовлям, вимагатиму, щоб мене обслуговували.

v Не робіть мені зауважень у присутності інших людей. Я сприйму ці зауваження, якщо ви поговорите зі мною віч-на-віч.

v Не примушуйте мене вважати, що мої помилки – злочин. Я повинен навчитися робити помилки, не вважаючи при цьому, що ні на що не здатний.

v Не оберігайте мене від наслідків моєї діяльності. Мені необхідно вчитися на власному досвіді.

v Не уникайте прямих і чесних питань.

v Ніколи не стверджуйте, що ви довершені і не грішні. Інакше мені доведеться бути гідним недосяжного.

v Ніколи не вважайте, що вибачитись переді мною нижче вашої гідності.

v Не турбуйтесь про те, що ми проводимо разом дуже мало часу. Важливо те, як ми його проводимо.

v Ставтесь до мене так, як ви ставитесь до своїх друзів. Тоді я теж буду вашим другом.

(За матеріалами навчально-методичного посібника "Всеполтавський посвіт школи-родини")

Раціональне харчування

    Харчування підлітків і дітей потребує особливої уваги. Адже саме в ранньому підлітковому і юнацькому віці діти дуже швидко розвиваються як фізично, так і інтелектуально. В цей час йде швидкий ріст організму, розвивається скелет, зростає м'язова маса і відбувається гормональна перебудова всього організму дитини. Тому правильне харчування для дітей дуже важливо. Потрібно пам'ятати, що у нього є свої особливості. 

    Щоденне здорове харчування школярів повинно містити в собі 2750 кілокалорій для хлопчиків 10-13 років і близько 3000 кілокалорій для хлопців постарше. Для дівчаток середньодобова норма становить 2500 і 2600 кілокалорій відповідно в залежності від віку.

    Для школяра сніданок дуже важливий, так як у дитини повинні бути сили для навчання. Дитина повинна поснідати вдома, а вже в школі він повинен з'їсти полуденок або обід. За ці прийоми їжі він повинен отримати близько 60% кілокалорій від добового раціону.

    Здорове харчування школярів має бути не лише смачним, а й різноманітним і корисним. Смажене, солоне і гостре варто виключити з раціону вашої дитини. До обіду краще вживати продуті багаті білком, а в другій половині дня корисніше їсти молочно-рослинну їжу. Сніданок повинен бути не надто рясним, але досить поживним. Самий кращий сніданок для підлітка - каша (вівсяна, гречана, манна і т.д.). Для смаку і більшої поживної цінності в неї можна додавати фрукти, горіхи або ягоди. Також дуже корисно їсти на сніданок сирні страви, такі як сирники або сирна запіканка. Що стосується обіду, то він повинен включати три-чотири страви. На першому повинен бути обов'язково суп. На другому м'ясо або риба, а як гарнір різні овочі та крупи. На третій можна з'їсти фрукти. Що стосується вечері, то він повинен бути за пару годин до сну. На вечерю краще вживати неважку їжу. Це можуть бути крупи, вареники, запіканки і різні салати. Також пам'ятайте, що в добу потрібно споживати близько 2 літрів рідини. Найкраще, якщо це будуть натуральні овочеві і фруктові соки, компоти, столова мінеральна вода.

    Пам'ятайте, що здорове харчування школярів має бути збалансованим. У віці десяти-сімнадцяти років важливо, щоб ваша дитина навчився дотримуватися правильний режим харчування, отримував щодня необхідну кількість мінералів і вітамінів і не переїдати. Тому стежте за цим якомога ретельніше, тому що від цього залежить здоров'я вашої дитини. Але також не потрібно забувати, що здоровий спосіб життя в школі включає не тільки правильне і збалансоване харчування, а й активні заняття спортом, взаєморозуміння з батьками, однолітками і, звичайно ж, сприятливу, здорову атмосферу в будинку.

 

Уникнення та попередження небезпечних подій у побуті

Забороняється:

1. Користуватися газовими колонками, котлами для місцевого обігріву, гарячого водопостачання за відсутності тяги. Перевірити наявність тяги можна запаленим сірником або краще свічкою, піднесеною до вентиляційного віконця;
2. Відкривати кран на газопроводі перед плитою не перевіривши, чи закрито всі крани на розподільному щитку плити;
3. Відкривати кран газової плити, не маючи у руці запаленого сірника або  спеціальної електричної запальнички;
4. Допускати заливання рідиною пальників, які горять. Якщо це випадково станеться, потрібно загасити пальник, прочистити його, видалити рідину з піддона;
5. Стукати по кранам, пальникам і лічильникам твердими предметами, а також провертати ручку кранів щипцями, ключами тощо;
6. Самостійно ремонтувати газову плиту або газопідвідні трубопроводи;
7. Прив’язувати до газових труб, плити й до кранів мотузки, вішати на них білизну та інші речі.
8. Дозволяти дітям користуватися газовими приладами.
9. Залишати без догляду газові прилади навіть на короткий час.
Відчувши запах газу, негайно перекрийте кран газопроводу й терміново зателефонуйте за номером 104.

Традиційні для української культури сімейні цінності

   З глибини віків до нас доходять мудрість минулих епох і скарби народного виховання. Традиції родинного виховання складалися упродовж багатьох століть і зміцнювалися в ході історичного розвитку людства. З давніх-давен українці розглядали сім’ю і рід як святиню, а виховання дітей – як святий обов’язок батьків : завдяки вихованню в родині народ продовжував себе в своїх дітях, генерував свій національний дух, характер, менталітет, традиційну родинно – побутову культуру. 

        В українських родинах дітей завжди вчили, що людина невіддільна від свого роду, нації. Головним охоронцем ладу в родинах та суспільних взаєминах був звичай. Він зобов’язував кожного члена роду досконало вивчати і знати свій родовід до сьомого коліна та пов’язані з ними життєві успіхи. Повага і любов до свого роду, рідної сім’ї, землі, національних звичаїв і традицій починалася з поцінування писемних пам’яток, переказів, предметів побуту, сімейних реліквій, портретів та іншої інформації про життя предків.

     Дбаючи про майбутнє дітей, батьки усвідомлювали, що передумовою успішного виховання є духовний зв’язок між поколіннями. Тому а родинному середовищі формувалися такі якості як повага до старших, милосердя, доброта, щирість.

     Вихованням дітей у сім’ї опікувалася в основному мати. Вона стояла на сторожі доброї, лагідної, світлої атмосфери в домі. Тому ідеал людини, характер моралі, спосіб життя українців підпорядковані нормам, що є типовими для жінки. Звідси й генетичні риси національного характеру: сердечність, доброта, щирість, гостинність, працьовитість тощо.

      Дотримуючись норм народної педагогіки, батьки самі розвивали в собі доброчинні цінності, власними вчинками формували те . що хотіли бачити в своїх дітях.

    В основі традиційного родинного виховання лежить спільна трудова діяльність батьків та дітей. Дівчаток залучали до праці по господарству, а хлопців - до ролі годувальника, захисника сім’ї. Батьки прищеплювали дитині не тільки трудові навички, а й любов до праці, виховували свідоме ставлення до неї, культуру праці, нетерпимість до неробства, ледарства, байдикування.

     

Родинна педагогіка звертає увагу на виховання в дітей прагнення жити й творити за законами краси. Українці зростали в красивому природному середовищі і намагалися через ремесла зберегти це і переносили предмети матеріальної культури, формували народний фольклор та інші види мистецтв. Все це виховувало у підростаючого покоління високі естетичні ідеали, потяг до прекрасного, любов до отчого дому, родини, природи, свого краю. Це свідчить про те, що за багатовікову історії наш народ створив високий рівень статусу родини з її непорушним авторитетом, любов’ю до дітей і відданість обов’язку їх виховання.

Народ скаже, як зав'яже. Складно навіть уявити своє життя без сім'ї. Спочатку центром Всесвіту для нас стають батьки, а потім - і власна родина

Як батьки ставляться до своїх батьків, так і діти ставитимуться до них. 

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько. 

Нема у світі цвіту гарнішого над маківочку, нема ж кого ріднішого над матіночку. 

Любов матері і на відстані гріє. 

Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане. 

Мати однією рукою б'є, а другою гладить. 

Як матір покинеш, то й сам загинеш. 

Без любові до матері немає і любові до людей. 

Той добре серце має, хто слабшого захищає. 

Без сім'ї нема щастя на землі. 

На сонці тепло, а біля матері добре. 

Дитина плаче, а матері боляче. 

У дитини заболить пальчик, а у матері - серце. 

Діти - окраса дому. 

Яке дерево, такі й віти, які батьки, такі й діти. 

Молодь багата мудрістю батьків.  

Яблучко від яблуні недалеко відкотиться. 

Як не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках. 

Яка гребля, такий млин; який батько, такий син. 

Яка мама — така сама. 

Яке волокно, таке й полотно. 

Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти. 

Яке зіллячко, таке й сім'ячко. 

Яке коріння — таке й насіння. 

Який дуб, такий тин; який батько, такий син. 

Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина. 

Які мамка й татко, таке й дитятко. 

Які самі, такі й сини.

Основні напрямки ціннісного ставлення до себе та навколишнього світу

У процесі виховання людської особистості задіяно багато сил: сім’я, особа педагога, колектив, де він знаходиться, духовне життя вихованця. Класний керівник  - необхідна людина в  шкільному житті дитини. Основна мета - простежити за становленням особистості дитини, що входить у сучасний світ, виховати людину, здатну гідно зайняти своє місце у житті.

Заповіді вихователя

Виховання - процес, що починається з дитинства, коли в душу дитини закладаються основні життєві принципи, що допомагають їй стати людиною, сміливо увійти у нову епоху розуму і зайняти в ній гідне місце, усвідомлюючи себе особистістю. Кожна людина хоче бути значною,соціально самостверджуватись, зрештою просто бути щасливою. Сила виховання складається з простих компонентів: любові до дітей, слова вчителя, сили особистого прикладу, справедливості - основи довіри. Вчитель і учень - єдина духовна спільнота, а шлях дитини - шлях радості. Дитинство має бути щасливим.