Батьки і діти

Батьки і діти — це любов і сльози,
Це вічне щастя і одвічний біль.
Це сонце і тепло, сніги й морози,
Мед на вуста й на вічні рани сіль.
Як на троянді — колючки і квіти,
Так і в житті є радість і печаль.
Високі мрії й дуже різні діти...
Чомусь таке трапляється, на жаль.
Всім хочеться все мати в ідеалі,
Причому водночас і без зусиль.
Щоб щастя без труда та без печалі
Пливло саме у руки звідусіль.
Та у житті такого не буває.
Запам’ятати треба в чому річ:
Зоря щаслива лиш тоді засяє,
Якщо трудитись будеш день і ніч.
А діти — це і щастя, і турбота,
Відповідальність і тривога теж.
Без відпочинку й вихідних робота,
Любов така, яка немає меж.

Надія Красоткіна

Сімейні цінності

 Більшість вважають печатку в паспорті всього лише непотрібною формальністю. Може так воно і є. Але справа в тому, що і сім'ю вже вважають формальністю. Ні для любові, ні для сексу, ні для народження дітей родина не потрібна. Якщо раніше для людини інтереси сім'ї стояли вище власних інтересів, то зараз світ потихеньку божеволіє. На жаль, люди зараз прагнуть до матеріального. До чого це все може призвести, як це відіб'ється на нашому майбутньому поколінні?

 Сім'я - маленька осередок суспільства, маленька держава зі своїми жителями, яких об'єднує подібний спосіб життя, єдина мета, моральні цінності, любов, взаємоповага.

 З якими проблемами зіткнулася сучасна сім'я?

    Сьогодні  для чоловіків сім'я  - тяжкий тягар відповідальності, матеріальні розтрати, сила-силенна обмежень на особисте життя і розваги. Прикро за наше суспільство. Ці втіхи одномоментні і, як наркотики, ніколи не зроблять вас щасливими.

     Жінки в наш час  стали надто активними, в результаті втрати довіри до чоловіків, і зайняли домінуюче місце в суспільстві. Тепер вони більше часу стали приділяти на саморозвиток і становлення кар'єри, а менше - на виховання дітей і турботу про дім, сім'ю. Такі, вони занадто сильні, так як навчилися з усім справлятися самостійно без чоловіків.

 Важливість сімейних цінностей

Народити, дати нове життя не так важко. Але  вкласти в дитину  поняття любові, свободи, віри, совісті, відповідальності - завдання не з простих і  нездійсненне поза  сім'єю.

 Основні сімейні цінності

 Перелік основних сімейних цінностей, без сумніву, для кожної сім'ї буде унікальним і міститиме нескінченну кількість пунктів і підпунктів.  Кожен з нас повинен мати  чітке  уявлення  про  ті, які сприяють зміцненню фундаменту для створення міцної і дружної сім'ї. Знання моральних і етичних засад відіграє важливу роль у зміцненні довіри і підвищення впевненості до кожного члена родини.

Родинне свято "Козацькому роду нема переводу"

Мета:

• ·         Формувати національну свідомість учня – патріота,
• ·         виховувати почуття патріотизму, любові до Батьківщини, рідної землі, поваги до батьків,
• ·         розвивати спритність, швидкість, винахідливість;
• ·         залучати батьків до процесу колективного творчого виховання.

1.       Літературно – музична композиція

Мені над усе більш нічого не треба:

Домівка матусі, волошки в житах,

Вишневий світанок, полив’яне небо,

і сиза роса на траві при шляхах.

Таке все тут миле, доступне і рідне,

Високі тополі і тихе село…

Таке сокровенне, насущне і рідне,

воно в мою душу навіки вросло.

Коралі калини і мамині очі,

І доля – з лелечого наче крила…

Я більшого щастя на світі не хочу,

Щоб лиш Україна Міцніла й цвіла

1 ведучий. Не треба більшого щастя, щоб лиш Україна розвивалася, зміцнювалася, а ми, її громадяни, робили все для того, щоб вона якнайшвидше стала в ряд з передовими країнами світу.

2 ведучий. Держава будується не в майбутньому, а сьогодні. Ми своїми знаннями - своєю працею маємо доводити свою любов до держави. Хочеться вірити, що ми зуміємо зробити цке гідно, щоб кожен міг гордо сказати: «Я – громадянин України»

Родинне свято "Історія однієї фотографії" ( 6 клас)

Мета :

·        формування усвідомленого ставлення до  сімейних цінностей як  складників  суспільства, що будується на родинних принципах співжиття, дбайливого ставлення до дитини на тих чинниках, що допомагають розкрити творчий потенціал дитини;

·        виховання творчої  особисті  - носія національних цінностей , загальнолюдських, надбань, що вміє самовизначатися і реалізувати себе;

·        розвиток емоційної  чутливості;

·        збагачення досвіду моральної поведінки.

1.     Вступне слово вчителя.

2.     Концертна програма

Ведучий перший. Батьки і діти! Сьогодні велике свято, бо всі зібралися великою дружньою сім’єю

Ведучий другий. І хочеться сьогодні сказати, що такі зустрічі ,як ви уже бачите, стали традиційними.

Ведучий перший. Кожна людина повертається у думках у минуле. Ось давайте і ми заглянемо в нього . Дорогі батьки, згадайте ту мить, коли ви чекали першої посмішки, першого слова, першого самостійного кроку своїх дітей.

Ведучий другий .Ніколи не забудеться і той день, коли ми разом з вами прийшли до цієї школи, переступили її поріг.

Ведучий перший. Велике спасибі й низький уклін за все, що ви , дорогі батьки, зробили і робите для нас

Ведучий другий . Ми сьогодні ми намагатимемось зробити все можливе, щоб зустріч була приємною і цікавою.

Ведучий перший .Пригадайте наші перші танці у «малій» школі

      Ведучий другий Дівчатка нашого класу приготували танець

«Прощання з   іграшкою»

Спілкування у родині - дуже важливий аспект виховання.

Меморандум вашої дитини

 

v Не псуйте мене. Я чудово знаю, що не повинен одержувати все, про що прошу. Я просто перевіряю вас .

v Не застосовуйте силу в стосунках зі мною. Інакше це навчить мене думати, що сила – це єдине,  що має значення.

v Не давайте обіцянок: може виявитися, що вам не вдасться їх дотримати.

v Не примушуйте мене відчувати себе меншим, ніж я насправді, я компенсую це тим, що поводитиму себе, як «пуп землі».

v Не робіть за мене того, що можу зробити сам. Інакше я почуватимусь немовлям, вимагатиму, щоб мене обслуговували.

v Не робіть мені зауважень у присутності інших людей. Я сприйму ці зауваження, якщо ви поговорите зі мною віч-на-віч.

v Не примушуйте мене вважати, що мої помилки – злочин. Я повинен навчитися робити помилки, не вважаючи при цьому, що ні на що не здатний.

v Не оберігайте мене від наслідків моєї діяльності. Мені необхідно вчитися на власному досвіді.

v Не уникайте прямих і чесних питань.

v Ніколи не стверджуйте, що ви довершені і не грішні. Інакше мені доведеться бути гідним недосяжного.

v Ніколи не вважайте, що вибачитись переді мною нижче вашої гідності.

v Не турбуйтесь про те, що ми проводимо разом дуже мало часу. Важливо те, як ми його проводимо.

v Ставтесь до мене так, як ви ставитесь до своїх друзів. Тоді я теж буду вашим другом.

(За матеріалами навчально-методичного посібника "Всеполтавський посвіт школи-родини")

Раціональне харчування

    Харчування підлітків і дітей потребує особливої уваги. Адже саме в ранньому підлітковому і юнацькому віці діти дуже швидко розвиваються як фізично, так і інтелектуально. В цей час йде швидкий ріст організму, розвивається скелет, зростає м'язова маса і відбувається гормональна перебудова всього організму дитини. Тому правильне харчування для дітей дуже важливо. Потрібно пам'ятати, що у нього є свої особливості. 

    Щоденне здорове харчування школярів повинно містити в собі 2750 кілокалорій для хлопчиків 10-13 років і близько 3000 кілокалорій для хлопців постарше. Для дівчаток середньодобова норма становить 2500 і 2600 кілокалорій відповідно в залежності від віку.

    Для школяра сніданок дуже важливий, так як у дитини повинні бути сили для навчання. Дитина повинна поснідати вдома, а вже в школі він повинен з'їсти полуденок або обід. За ці прийоми їжі він повинен отримати близько 60% кілокалорій від добового раціону.

    Здорове харчування школярів має бути не лише смачним, а й різноманітним і корисним. Смажене, солоне і гостре варто виключити з раціону вашої дитини. До обіду краще вживати продуті багаті білком, а в другій половині дня корисніше їсти молочно-рослинну їжу. Сніданок повинен бути не надто рясним, але досить поживним. Самий кращий сніданок для підлітка - каша (вівсяна, гречана, манна і т.д.). Для смаку і більшої поживної цінності в неї можна додавати фрукти, горіхи або ягоди. Також дуже корисно їсти на сніданок сирні страви, такі як сирники або сирна запіканка. Що стосується обіду, то він повинен включати три-чотири страви. На першому повинен бути обов'язково суп. На другому м'ясо або риба, а як гарнір різні овочі та крупи. На третій можна з'їсти фрукти. Що стосується вечері, то він повинен бути за пару годин до сну. На вечерю краще вживати неважку їжу. Це можуть бути крупи, вареники, запіканки і різні салати. Також пам'ятайте, що в добу потрібно споживати близько 2 літрів рідини. Найкраще, якщо це будуть натуральні овочеві і фруктові соки, компоти, столова мінеральна вода.

    Пам'ятайте, що здорове харчування школярів має бути збалансованим. У віці десяти-сімнадцяти років важливо, щоб ваша дитина навчився дотримуватися правильний режим харчування, отримував щодня необхідну кількість мінералів і вітамінів і не переїдати. Тому стежте за цим якомога ретельніше, тому що від цього залежить здоров'я вашої дитини. Але також не потрібно забувати, що здоровий спосіб життя в школі включає не тільки правильне і збалансоване харчування, а й активні заняття спортом, взаєморозуміння з батьками, однолітками і, звичайно ж, сприятливу, здорову атмосферу в будинку.

 

Уникнення та попередження небезпечних подій у побуті

Забороняється:

1. Користуватися газовими колонками, котлами для місцевого обігріву, гарячого водопостачання за відсутності тяги. Перевірити наявність тяги можна запаленим сірником або краще свічкою, піднесеною до вентиляційного віконця;
2. Відкривати кран на газопроводі перед плитою не перевіривши, чи закрито всі крани на розподільному щитку плити;
3. Відкривати кран газової плити, не маючи у руці запаленого сірника або  спеціальної електричної запальнички;
4. Допускати заливання рідиною пальників, які горять. Якщо це випадково станеться, потрібно загасити пальник, прочистити його, видалити рідину з піддона;
5. Стукати по кранам, пальникам і лічильникам твердими предметами, а також провертати ручку кранів щипцями, ключами тощо;
6. Самостійно ремонтувати газову плиту або газопідвідні трубопроводи;
7. Прив’язувати до газових труб, плити й до кранів мотузки, вішати на них білизну та інші речі.
8. Дозволяти дітям користуватися газовими приладами.
9. Залишати без догляду газові прилади навіть на короткий час.
Відчувши запах газу, негайно перекрийте кран газопроводу й терміново зателефонуйте за номером 104.

Традиційні для української культури сімейні цінності

   З глибини віків до нас доходять мудрість минулих епох і скарби народного виховання. Традиції родинного виховання складалися упродовж багатьох століть і зміцнювалися в ході історичного розвитку людства. З давніх-давен українці розглядали сім’ю і рід як святиню, а виховання дітей – як святий обов’язок батьків : завдяки вихованню в родині народ продовжував себе в своїх дітях, генерував свій національний дух, характер, менталітет, традиційну родинно – побутову культуру. 

        В українських родинах дітей завжди вчили, що людина невіддільна від свого роду, нації. Головним охоронцем ладу в родинах та суспільних взаєминах був звичай. Він зобов’язував кожного члена роду досконало вивчати і знати свій родовід до сьомого коліна та пов’язані з ними життєві успіхи. Повага і любов до свого роду, рідної сім’ї, землі, національних звичаїв і традицій починалася з поцінування писемних пам’яток, переказів, предметів побуту, сімейних реліквій, портретів та іншої інформації про життя предків.

     Дбаючи про майбутнє дітей, батьки усвідомлювали, що передумовою успішного виховання є духовний зв’язок між поколіннями. Тому а родинному середовищі формувалися такі якості як повага до старших, милосердя, доброта, щирість.

     Вихованням дітей у сім’ї опікувалася в основному мати. Вона стояла на сторожі доброї, лагідної, світлої атмосфери в домі. Тому ідеал людини, характер моралі, спосіб життя українців підпорядковані нормам, що є типовими для жінки. Звідси й генетичні риси національного характеру: сердечність, доброта, щирість, гостинність, працьовитість тощо.

      Дотримуючись норм народної педагогіки, батьки самі розвивали в собі доброчинні цінності, власними вчинками формували те . що хотіли бачити в своїх дітях.

    В основі традиційного родинного виховання лежить спільна трудова діяльність батьків та дітей. Дівчаток залучали до праці по господарству, а хлопців - до ролі годувальника, захисника сім’ї. Батьки прищеплювали дитині не тільки трудові навички, а й любов до праці, виховували свідоме ставлення до неї, культуру праці, нетерпимість до неробства, ледарства, байдикування.

     

Родинна педагогіка звертає увагу на виховання в дітей прагнення жити й творити за законами краси. Українці зростали в красивому природному середовищі і намагалися через ремесла зберегти це і переносили предмети матеріальної культури, формували народний фольклор та інші види мистецтв. Все це виховувало у підростаючого покоління високі естетичні ідеали, потяг до прекрасного, любов до отчого дому, родини, природи, свого краю. Це свідчить про те, що за багатовікову історії наш народ створив високий рівень статусу родини з її непорушним авторитетом, любов’ю до дітей і відданість обов’язку їх виховання.

Родинне свято "Пізнаймо самих себе"

родинне свято пізнаймо самих себе from oxanakoz4enko

Поради щодо встановлення довіри між підлітком і батьками в кризовий стан для них

1. Уважно вислухайте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його; не перебивайте, не показуйте свого страху, відносьтесь до нього серйозно, з повагою.

 2. Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Постарайтесь переконати, що  даний стан (проблеми) тимчасовий швидко пройде. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.

 3. Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує підлітка.

4. Впевнено спілкуйтесь з підлітком. Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило роботи з дітьми – не нашкодь.

5. У спілкуванні з підлітком використовуйте слова, речення, які будуть сприяти розвитку контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.

6.У розмові з підлітком дайте йому зрозуміти, що він потрібен іншим і унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, прагне дати позитивну оцінку своїй поведінці, переживає потребу в похвалі.

7. Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.

8. Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось насторожило Вас у поведінці підлітка.

Міні-лекція для батьків: «Увага! В сім’ї підліток»

                Майже завжди наступає такий період в стосунках між батьками та дітьми, коли здається, що ви розмовляєте на зовсім різних мовах, ви не розумієте один одного, конфліктуєте. Такий період у взаємовідносинах батьків та дітей, найчастіше співпадає з підлітковим віком останніх. Що ж відбувається?

               По-перше – нічого страшного: - ваша дитина активно змінюється та переживає кризу підліткового віку (від 11-12 до 15-17 років), яка спричинена гормональними «бумами» в організмі. Тому підлітки такі роздратовані, агресивні, конфліктні, тонкосльозі, тривожні, невпевнені. Характерною рисою підліткового віку є почуття тривожності, підліток бажає самостійності, незалежності, добивається рівних прав з дорослими. Їх головною проблемою стає спілкування з дорослими: з одного боку хочуть стати дорослими, вимагають цього визнання від батьків, вчителів тощо, з іншого – дітям як ніколи потрібна ваша підтримка, турбота, любов і розуміння, хоча вони можуть цього не усвідомлювати та не визнавати.

             Що відрізняє дитяче життя від дорослого? (Заборони) Чому діти перестають слухатися, роблять все наперекір, не реагують на заборони та вмовляння? (Дуже просто - вони хочуть здаватися дорослими, самостійними, адже вони гадають, що дорослим все можна, їм ніхто і ніщо не може забороняти. Тому дітям-підліткам необхідно не забороняти, а пояснювати, аргументувати свою думку, чому ви це вважаєте неправильним, чому так не можна і т.д.)

                Дуже важливо пам’ятати, що підліток намагається бути як всі (зріст, вигляд, захоплення), а інакше – він «гірший». Тут треба спробувати зрозуміти дитину і в межах можливого та розумного, задовольнити її потреби. Дорослі мають врахувати високу значимість для підлітка його вигляду, розуміти, що надмірна увага до своєї значимості у цьому віці – природне і нормальне явище.                  Це дуже важкий та важливий період в житті кожної людини, адже саме в підлітковому віці дитина набирає досвіду дорослості, який буде впливати на все її життя. Якщо ж підліток не може знайти спільної мови з дорослими – це призводить до внутрішнього конфлікту, психологічного дискомфорту. Вихід з такого стану підлітки находять стихійно: злочинні дії, алкоголь, тютюнопаління, наркотики, самогубство. Тому, щоб уникнути таких страшних наслідків, потрібно намагатися зрозуміти вашу дитину, активно взаємодіяти з нею.

МІНІ-ЛЕКЦІЯ «ТРИ ШЛЯХИ У ВИХОВАННІ»

         Батьки у всьому світі, виховуючи своїх дітей, можуть іти одним з трьох шляхів: влади, поступливості або діалогу.

ВЛАДА                Цей шлях опирається на переконання дорослого, що батьки завжди краще знають і мають рацію, демонструють дитині, хто головний. Дитина повинна підкорятися їхній волі, найкраще без дискусії. Батьки найчастіше виступають у ролі контролера, екзекутора, судді, володаря, поліцейського, а іноді й ката. Такий образ батьків викликає у дитини почуття страху, злості, гніву, жалю, несправедливості, кривди, приниження, сорому. У дитини з’являється переконання, що батьки її не розуміють, можливо, не люблять. У поведінці дитини може з’явитися опір, брехня, покора, агресія, ворожість, бунт або лицемірство. Дитина може думати: «ніхто не прислухається до моєї думки, а, значить, мої думки дурні та нічого не варті. Я ні на що не здатна, якщо мене треба постійно контролювати, слідкувати за мною, перевіряти. Тільки батьки знають, що добре для мене».

Можливі наслідки для дитини – відсутність бажання змінюватися, залежність від думки та оцінок інших, нездатність творчо мислити, самостійно вирішувати проблеми, занижена самооцінка, відсутність віри у власні можливості.

Можливі наслідки для батьків – почуття безсилля, нездатності вплинути на ситуацію, що посилюють незадоволення дитиною та собою як батьками. Наслідки для родини – холодність, неприязнь, емоційна відчуженість, ворожість, конфлікти. Родина перетворюється на поле битви.

ПОСТУПЛИВІСТЬ                 На цьому шляху батьки заради «святого спокою» поступаються дитині, хоча це суперечить їхнім відчуттям і потребам. Вони підкоряються волі дитини, щоб уникнути конфронтації. Постать батьків поступлива, але наелектризована злістю, роздратуванням щодо «самолюбивої, сповненої бажань і претензій» дитини.Дитина почувається у виграші – «Я перемогла». Це породжує змішані почуття: тріумф, почуття провини, невпевненість, викликані відсутністю опору з боку дорослого. Вона може думати: «Всі повинні мені підкорятися», «Найважливіші мої почуття і потреби», «Батьки все зроблять заради мене, варто тільки бути впертою». Свою волю дитина диктує за допомогою крику, плачу, шантажу, тиску. 

Можливі наслідки для дитини – відсутність почуття безпеки через своєрідну зміну ролей – батьки виявляються «слабкими», а дитина «сильною». У дитини може розвинутися імпульсивний спосіб реагування, егоїзм, нездатність підпорядковуватися авторитетові, суспільним та етичним нормам, а також працювати в колективі (виникають проблеми в школі, з ровесниками).

Можливі наслідки для батьків – неприязнь до дитини, безсилля, незадоволення собою як батьками, незадоволення з приводу постійних поступок дитині всупереч своїм потребам та почуттям.

Наслідки для родини – відчуженість, холодність, неприязнь (батьки не можуть витримувати поведінку своєї дитини, їм не подобається бути з нею).

ДІАЛОГ            На шляху діалогу батьки передають дитині важливі для них цінності, враховуючи почуття та потреби дитини, а в ситуації конфлікту шукають спільне рішення, яке б задовольняло всіх зацікавлених. Батьки поважають почуття, потреби та думки дитини. Допомагають дитині розкривати свої можливості, сприяють ставленню її адекватної самооцінки. Також батьки поважають свої потреби та почуття, можуть твердо сказати «ні», коли ситуація вимагає цього. Тому дитина може бути задоволена сама собою, відчувати повагу до власної думки та думки батьків (вчителів, інших людей), мати високе почуття власної вартості та відповідальності за свої вчинки. Дитина може думати: «Я можу сама приймати рішення, я можу бути відповідальною, я здатна багато на що і хочу спробувати свої сили, а якщо в мене не вийде, - спробую ще раз».

Можливі наслідки для дитини – бажання співпрацювати з батьками, їй подобається бути з ними. У дитини розвивається впевненість у собі, повага до потреб і почуттів інших.

Можливі наслідки для батьків – задоволення собою як батьками, почуття близькості, радість від перебування разом з дитиною, приязні стосунки з нею. Можливість виразити своє незадоволення (гнів, розчарування, злість), не ображаючи дитину.

 Наслідки для родини – менше конфліктів, бо вони вирішуються вчасно і за допомогою діалогу. Дитина вчиться самостійності та відповідальності. Розвивається конструктивні діалогічні стосунки між батьками та дітьми, формуються міцні емоційні зв’язки та вміння виявляти взаємну турботу та повагу.